Це аксіома, яку не варто заперечувати чи ставити під сумнів. Результати досліджень, статистичного обліку у всьому світі говорять про те, що скринінгові програми та своєчасне діагностування онкологічного захворювання підвищують шанси на швидке одужання та тривалу ремісію.
Багато років поспіль Всесвітня організація здоров’я та провідні наукові, медичні спільноти проводять активні інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення рівня обізнаності людства про рак і методи його запобігання.
Зазначимо, що більшість країн наразі мають впроваджені скринінгові програми на державному рівні. І ці заходи дають свої результати.
Наприклад, Національна служба охорони здоров’я Великобританії опублікувала дані, що у 2021-2022 їм вдалося досягти найвищих показників за всю історію у виявленні раку на ранніх стадіях (І, ІІ) – понад 100000 пацієнтів (йдеться про дані всередині країни).
В Україні, на жаль, існує проблема з профілактикою та ранньою діагностикою насамперед через ігнорування пацієнтами візитів до лікарів та проведення рекомендованої діагностики.
Також проблема полягає у відсутності достатньої комунікації медичних закладів і населення, залученості лікарів до процесу пропагування нової культури здоров’я.
Тобто, кожен пацієнт, який звернувся до того чи іншого спеціаліста, має бути проінформований про необхідність проведення скринінгового обстеження відповідно до статі і віку.
Позитивним є те, що українці щороку проявляють все більшу зацікавленість до власного здоров’я, та самостійно звертаються до державних чи приватних медичних закладів для проведення профілактичних оглядів.
Чим відрізняється скринінг та рання діагностика раку?
Рання діагностика — це виявлення раку на якомога більш ранній стадії, як правило, завдяки обізнаності пацієнта про ранні симптоми поширених видів раку та навчання медичних працівників розпізнаванню та належному направленню пацієнтів із ймовірними ранніми симптомами раку.
Скринінг передбачає систематичне обстеження уявно здорової та безсимптомної групи ризику з тестом для виявлення захворювання на ранній стадії. Однак реалізація досить складна і ресурсомістка. Скринінг може бути популяційним (запрошується вся цільова популяція через відповідні проміжки часу) або опортуністичним (за ініціативою пацієнта або за запрошенням під час непов’язаної клінічної зустрічі).
Факт: рівень захворюваності на рак шийки матки знизився на 50% і більше в багатьох країнах після введення скринінгу за допомогою Пап-тесту в 1960-х роках.
Міністерство охорони здоров’я України також розробило графік скринінгів для жінок і чоловіків.
(інформація взята з простору інтернету)
